Неділя
22.07.2018
16:01
Форма входу
Категорії розділу
Розробки уроків [11]
Нормативні документи [0]
Позакласні заходи [3]
Доповіді та виступи [1]
Пошук
Наше опитування
Оцініть мій сайт
Всего ответов: 15
Друзі сайту
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Методичне об'єднання вчителів початкових класів
Головна » Статті » Розробки уроків

Твоя світлиця - рідний дім

Тема: « Твоя світлиця – рідний дім» Урок з Українознавства для 3 класу

 

Мета: Познайомити учнів з українськими народними звичаями, з призначенням та символами хатнього приладдя, декоративними прикрасами житла, з історією виникнення українських ремесел. Розвивати увагу, пам’ять, естетичний смак. Виховувати повагу до українських традицій, любов до рідного краю.

Обладнання: ілюстрації, макет української хати, макет помешкання, рушники, хліб, презентація, музичне оформлення, олівці, роздатковий матеріал- рушнички, білі аркуші, ножиці.

Тип уроку: Нестандартний урок з елементами інтерактивного уроку, урок – подорож.

Хід уроку

I. Організація класу (Звучить пісня « При дорозі кущ калини». На фоні мелодії читається вірш місцевої вчительки Клименко Дарини Семенівни « Україно»)

Стелиться барвінок, мов блакитне небо,

А за ним кульбаба сонце розсипа.

Це встає країна – рідна Україна,

Що нашим народом прославлена в віках!

Щоб в полях прозорих колосилось жито,

Пахнуть ніжно м’ятою яблука хрусткі,

І з печі раненько витягала б мати

Вдосталь хліб рум’яний і м’який.

Нам любити вічно Україну славну.

Квіткою барвистою хай вона цвіте.

Між всіма народами і всіма державами

Розсипає сонечко своє золоте.

( До класу заходять хлопчик і дівчинка в українських костюмах. У руках тримають коровай на рушнику)

  • Добрий день у нашім класі,просимо сідати.

Залишайтеся на місці, вас хочемо вітати.

  • Вас вітаємо короваєм, щастя й радості бажаємо.

Не журіться в нас на святі, веселіться, будемо раді.

  • Хліб- сіль на рушнику ми вам несемо, любов даруємо безмірну,

Ми гостей добрих любим над усе, як любим рідну Україну.

Господиня (вчителька) Добрий день Вам, любі діти. Я рада розпочати урок Народознавства. Хай буде Вам затишно, тепло у нашому класі, як в своїй оселі. Подивіться, як тут гарно. Це тому, що наша оселя вбрана вишитими рушниками, різнобарвними витинанками, писанками, килимками, кухонними дощечками, глиняним посудом.

II. Оголошення теми та мети уроку.

Послухайте вірш і з’ясуйте про що ми сьогодні будемо говорити.

Хата моя, біла хата,

Рідна моя сторона.

Пахне любисток і м’ята,

Мальви цвітуть край вікна.

Хата моя, біла хата,

Казко тепла й доброти.

Стежка від тебе не знана

В’ється в далекі світи.

В хаті спокійно й затишно,

Вечір десь бродить в гаю.

Мати задумливо й ніжно

Гладить голівку мою.

  • Про українську хату.

III . Вивчення нового матеріалу.

  1. Доповіді учнів,підготовлених заздалегідь.

Діти, скажіть, що означає для Вас ваш дім, ваша квартира?

( відповідають)

  1. Розповідь учителя з використанням презентації.

Рідна домівка… у цих словах всі людські сподівання. Оспівана в піснях,вона завжди буде символом добра і надії. Її незгасимий вогник світитиметься теплом маминої любові, вірою в добро. ( Слайд 1) Споконвіку хата виконувала своє призначення родинного вогнища, де вчили любити і поважати батьків; ( Слайд 2)любити природу; навчали спостерігати, як дихає земля, росте трава, на якій виблискує роса; ( Слайд 3) сприймати запах рути- м’яти, прислухатися до щебету солов’я. ( Слайд 4) Відходять у минуле хати з солом’яними дахами,( Слайд 5)виростають нові будинки .

Історична довідка (підготовлена група дітей)

  • Основним типом традиційного житла всюди в Україні була хата. Це затишна , найчастіше білена зовні і всередині, будівля під солом’яним дахом.(Ілюстрація вивішується на дошці) Цей загальний тип української хати є найбільш визначальною ознакою українського народу. Від нього відрізняються хати північної частини і Закарпатських гір. Там вони дерев’яні, мають відкриті стіни.( Слайд6)
  • Вигляд української хати, з одного боку, підкреслював естетичні смаки селянина, його характер, індивідуальність, з іншого – унікальність, неповторність того місця на землі, де цей будинок розташований. У традиціях української хати ми бачимо прояв творчої наснаги народу, його досвіду, знань і художнього смаку.
  1. Практична робота.( Виставляється макет хати)
  • Роздивіться макет хати і доведіть індивідуальність кожної оселі.

( Учні доводять, що мешканці використовували розпис своїх будинків. Що кожна господиня розписувала стіни кольоровою глиною, дах прикрашала квітами та кетягами калини та горобини.)

  1. Бесіда з учнями.
  • А давайте спробуємо зазирнути до української оселі. Що ж ми там побачимо? Можливо ваші прабабусі розповідали, як вони жили, що знаходилося в їхній оселі? .
  • ( дослідницька група учнів)

( Учні розповідають про традиції у родині прикрашати оселю, про предмети побуту)

  • Для інтер’єру використовували скатертини ( обруси); тканини для накривання постелі – покривала ( верети,рядна, покрівці, коци, ліжники); для утеплення і прикрашання стін – окремі види рушників, верет, килимів; для застелення підлоги –хідники, килимові доріжки тощо.( слайд 7)

( Вчителька демонструє рушники,декоративні серветки, накидки, портьєри- вироби традиційні і нові види тканин)

  • У давнину рушник, вишитий відповідними візерунками – символами, був неодмінним атрибутом багатьох обрядів: зустрічали і проводжали дорогих гостей, справляли шлюбні обряди, проводжали в останню путь та зустрічали появу нової людини на світ,прикрашали образи та накривали святий хліб на столі. Крім обрядового значення, рушники мали і чисто практичне застосування. Відповідно до функції, які вони мали виконували, рушники мали свої назви. Наприклад, для витирання обличчя і рук – утирач, посуду і стола – стирок, для прикрашення образів, фотокарток, портретів – покутник, для шлюбних церемоній – весільний, для пов’язування сватів – плечовий, для похорону – поховальний. Рушники були своєрідною освятою початку справи чи її закінчення, так, при зведенні хати рушниками застелялись підвалини.
  1. Практичне завдання для різних груп учнів.

( Вчителька для кожної групи дає рушник)

  • Роздивіться рушник та спробуйте розрізнити де рушник весільний, покутник, утирач, плечовий?
  1. Музична пауза.( Слухаємо пісню « Про рушник» сл.Малишка, муз.Майбороди)
  2. Розмальовка
  • На рушнику кожен колір мав своє значення. Про які два кольори співали у пісні?( учні відповідають)

Червоний колір – любов, зелений – зелені трави, блакитний – чисте безхмарне небо, чорний – журбу, жовтий – достиглі в полі колоски тощо.

  • Я роздам Вам маленькі розмальовки рушничків. Виберіть кольори та розмалюйте їх. Поясніть, чому саме ці кольори вибрали?

( діти пояснюють свій вибір)

  1. Колективна робота. ( Вчителька виставляє макет помешкання української хати)
  • У кожній оселі існував непорушний звичай: як тільки родина заселяла нове житло, у ньому обов’язково мали бути піч, стіл, діжа. У народі казали: « Без столу, печі і діжі немає тепла і їжі». Макет Вам допоможе уявити, як розташовували хатнє приладдя в оселі.
  1. Розповідь вчительки ( з опорою на макет)
  • Українську світлицю прикрашала піч, що розміщувалася ліворуч від вхідних дверей і була обернена своїм отвором до передньої стіни з вікнами.

Близько до печі стояли різної форми горщики, горнята, глечики для молока, макітри. Збоку стояла діжа для вимішування тіста. Біля печі – лопата для саджання хліба в піч. У нижній частині печі містилося підпіччя, куди клали рогачі, кочергу, віник та інші речі. Закривала піч заслінка. Столовий посуд ( дерев’яні ложки і миски, кухлі, ножі) зберігалися на спеціальних полицях – мисниках, що містилися збоку від дверей і над ними. Тут же була і хлібна полиця. Навпроти печі оздоблювали парадний кут, що називався – покуть. Це було місце для образів. Прикрашали їх вишиваними рушниками, цілющім зіллям і квітами. Тут же ставили стіл, застелений скатертиною( обрусом), на нього клали хліб на рушнику. Біля столу розміщували дерев’яні лави, які на свята накривали домотканим рядном . Збоку стояв маленький переносний ослінчик. Зліва від столу, здебільшого в кутку,біля стіни, стояла скриня, де зберігався одяг для свят, рушники плечові для нареченої, віночки з різнокольоровими стрічками. Уздовж тильної стіни хати будували дерев’яний настил у рівень з пічною лежанкою, так званий піл. Удень він використовувався для хатніх робіт, а вночі на ньому спала родина. Майже в кожній оселі біля вікна стояв ткацький верстат.( Слайд8)Практична потреба людини у тканинах для вбрання, оздоблення житла і господарських потреб зумовила масове їх виготовлення в домашніх умовах.

 

Ось ми і здійснили подорож у давню українську хату і побачили, чим вона багата, які речі домашнього вжитку вона зберігала.

  • А щоб перевірити, чи уважно ви мене слухали, я пропоную Вам відгадати загадки.
  1. Відгадування загадок.( Пропонує група учнів, раніше підготовлених) ( Презентація 2, слайд 1)
  • Ходить, ходить,

А в хату не заходить. ( Двері)

 

  • Підтикане, підсмикане,

Всю хату оббігало,

Під припічком сховалося. ( Віник)

 

  • Маю чотири ноги

Ще й чотири роги.

В полотно мене вбирають,

Їсти й пити заставляють. ( Стіл)

 

  • Ніжки маю, маю спинку

Та не схожий на тваринку. ( Стілець)

 

  • Людей годую, сама голодна.

Часом гаряча, часом холодна. ( Ложка і миска)

 

  • Молодці, діти. Давайте більш ретельно поговоримо про посуд в українській хаті.
  1. Робота в групах. (Кожній групі дається вид посуду: миска, ложка, глечик, куманець)
  • Роздивіться предмет, опишіть його за планом: (план лежить на столі у кожної групи)

План

1) Назва предмету

2) З якого матеріалу зроблено?

3) Як оздоблено виріб?

4) Для чого використовували?

12. Розповідь вчителя з використанням презентації 2.

- У побуті люди використовували глиняний посуд. Більшість виробів з глини виготовлялось на гончарному крузі ( Слайд 2). Послухайте бувальщину. Одного разу хлопчик Миколка завітав до свого сусіда діда Макара в гості. Посеред кімнати стояло суцільне дерев’яне колесо, схоже на стіл, десь із метр в діаметрі, нижче – друге колесо. З’єднувалися вони віссю. Біля тієї загадкової споруди – стілець, зверху лежить сірий шматок глини. Це був гончарний круг на якому дідусь Макар виготовляв глечики, горщечки, полумиски, без яких не обходилась кожна господиня. Дідусь Макар – гончар. Вироби, виліплені з глини й випалені у вогні, називають керамічними. З білої глини виготовляли фарфоровий посуд.( Слайд 3,4)

Це були переважно побутові речі – різноманітні горщики,миски,іграшки,глечики і більш художні – амфори тощо. В систему оздоблення входить орнамент, композиції, а також рослинні мотиви « дерево життя», «три квіт»,листя, квіти, колосся, виноград; тваринні – птахи, риби, звірі .

Дерев’яні вироби на Україні відомі теж із найдавніших часів. Стіл, лави і скриня – це всі меблі селянської хати. Якщо в господарів була мала дитина, то спала вона в колисці. Якщо то була дівчинка,то колисала її мама у вербовій або калиновій колисці. Тоді дівчинка ростиме бадьорою, красивою, як калина. А хлопчика колисали в дубовій або ясеновій колисці. Тоді він виростав сильним, як дуб, красивим, як ясень.

Одяг зберігали у скринях ( Слайд 5). Ці вироби прикрашали візерунками. Вирізували їх спеціальними різцями, тому і називали таку прикрасу – різьбленням. З дерева виробляли посуд, знаряддя праці,човни, господарське хатнє начиння , діжки, ступи, ложки ( Слайд 6). Найтоншу роботу по дереву виконували різьбярі. Від прикрашення хати, воза чи саней до шедеврів народного мистецтва – різьблених меблів, скринь, шкатулок, люльок тощо.

Зверніть увагу на тканини, які є в оселі. Це говорить про те, що гарно було розвинене в Україні ткацтво – один із найдавніших та найважливіших елементів національної культури нашого народу. Прядінням та ткацтвом споконвіку займалися жінки, дівчата й підлітки. ( Слайд 7,8) Основними прядильними волокнами в Україні були вовна, конопля, льон. Починаючи з 19 сторіччя ткацтво перетворюється на окремий вид ремесла. За призначенням тканину, яку приготовляли, поділяли на три групи: для одягу, для впорядкування житла, для господарських потреб.

Подивіться на екран, розпізнайте, які тканини та для яких потреб використовували у оселі?( Слайди 9, 1)

Ще існує цікавий вид українського ремесла – плетіння. Плетіння – це кустарний промисел по виготовленню господарсько – побутових та художніх виробів з різноманітної еластичної сировини.( Слайд 10-12) Має багаті традиції на Поліссі. Як сировину для плетіння використовували лозу, кору певних дерев, насамперед молодої липи ( лико) та берези ( береста, луб), верболіз, хвойну та дубову скіпку, коріння ялини, сосни. Із дранки – тонких фанеро подібних дощечок, які відщеплювали від товстих колод, ретельно обстругували і розпарювали у печі, гнули короби для сівби – сіянки. З лози, берести плели кошики .

А як називають цей вид українського декоративного мистецтва( показую Витинанку)? Це сюжетні та орнаментальні прикраси житла, витяті ножицями, вирізані ножем з білого й кольорового паперу.( Слайд 13 -15) У давнину їх використовували для прикрашення стін, вікон, полиць, печей. Витинанка ( від українського слова - « витинати»- « вирізувати») Виготовляються за допомогою ножиць, ножа, сокири. Перші витинанки виготовляли зі шкіри, вони датуються v ст. до н.е., ними прикрашали одяг. Народні витинанки, як прикраси сільської хати з’явилися у середині 19 ст. Найбільш розповсюдженими були на Прикарпатті, Поділлі та Придністров’ї. Українські народні витинанки – яскравий, своєрідний вид народної творчості, що має глибокі й багаті традиції Їм притаманний чіткий візерунок, дзеркальна симетрія, обмеженість форм та деталей. На Поділлі та Прикарпатті вони часто замінювали настінні розписи( геометричний, рослинний). У деяких селах появу витинанок пов’язують з вирізуванням сніжинок, які є символами різдвяних зірок.

  1. Практична робота. Виготовлення витинанки ( сніжинки)

IV. Заключна частина. Рефлексія.

Ось і завершується наша подорож до української хати. Покажіть картку : на скільки вона була цікавою і пізнавальною для вас.( Картки можуть бути різні за кольором, щоб оцінити настрій учнів. Чи сподобався їм урок? Картки зі смайликами: веселий, сумний.)

V. Підсумок уроку.

- Закінчити нашу подорож я хочу віршем Ганни Черінь « Рідна хата»

Різні в світі є країни

Різні люди є на світі.

Різні гори, полонини.

Різні трави, різні квіти.

Є з усіх одна країна,

Найрідніша нам усім.

То – прекрасна Україна,

Нашого народу дім.

Там шумлять степи безкраї.

Наче вміють говорити!

Там ясніше сонце сяє,

Там солодше пахнуть квіти…

Різні в світі є країни,

Гарні є, є і багаті,

Та найкраще – в Україні,

Бо найкраще – в рідній хаті.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Використана література:

  1. Данилюк А. Українська хата.- К., 1991
  2. Крип’ якевич І. Історія України.- Львів,1990
  3. Наулко В. Культура і побут населення України.- К., 1991
  4. Павлюк С.П., Горинь Г., Кирчіва Р.Ф. Українське народознавство. – Львів, 1994
Категорія: Розробки уроків | Додав: Оля (27.05.2018) | Автор: Дездеревич Ольга Анатоліївна E
Переглядів: 15 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]