П`ятниця
14.12.2018
17:06
Форма входу
Категорії розділу
Розробки уроків [11]
Нормативні документи [0]
Позакласні заходи [3]
Доповіді та виступи [2]
Пошук
Наше опитування
Оцініть мій сайт
Всего ответов: 15
Друзі сайту
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Методичне об'єднання вчителів початкових класів
Головна » Статті » Доповіді та виступи

Використання прийомів критичного мислення на уроках читання та розвитку мовлення.

«Не достатньо мати гарний розум, головне – правильно його використовувати»

(Р.Декарт)

«Я поважаю віру, але саме сумніви – це те, завдяки чому ти вчишся»

(У.Мізнер)

Зазвичай ми ставимося до процесу мислення так, ніби це щось саме собою зрозуміле та природнє – як дихати чи кліпати очима. При цьому більшість з нас майже не використовують можливості, які закладені в цій дивовижній людській здатності. Насправді ж мислення можна і навіть необхідно постійно вдосконалювати, тренувати, так як тренуються, наприклад, спортсмени чи музиканти. Бо людина – єдина істота в світі, яка може мислити критично. І саме школа – це ідеальне середовище для навчання та розвитку такого мислення.

Молодший шкільний вік — сенситивний період для розвитку спеціальних здібностей. Дітям цього віку притаманні конкретність, і водночас — неабияка образність мислення, емоційне сприйняття дійсності й активне ставлення до неї. Брак життєвого досвіду і знань компенсується фантазією, яка яскраво виявляється у дитячій словотворчості зокрема, під час складання казок, віршів, загадок або й тоді, коли вони просто розповідають, скажемо, про власні пригоди. Образність мислення, відсутність стереотипів, естетичне світосприйняття та готовність до дій — властиві учням початкових класів. Вони свідчать про високий рівень творчих здібностей цієї вікової категорії в цілому. Можна використовувати такі прийоми:

 

«Конструювання загадки». Цей прийом стимулювання

дитячої творчості у концентрованій формі відображає дитячий досвід пізнання дійсності.

«Придумування історії з шостим словом». Дітям дають слова, на основі яких вони вигадують яку-небудь історію. Наприклад: п'ять слів, які підказують сюжет казки «Червона шапочка»: дівчина, ліс, квіти, вовк, бабуся; з шостим словом, наприклад, вертоліт. (Історія може бути такою: коли вовк стукав до бабусі, його помітив вертоліт ДАІ й почав переслідувати злочинця, поки той не потрапив до рук мисливців).

«Казка - навиворіт». Цей метод цінний не тільки для розвитку пародіювання, але ще за його допомогою можна визначити вихідну точку для вільної розповіді, яка самостійно розгортається в будь-якому іншому напрямку.

Наприклад: Колобка не з’їла лисичка і … ( Що трапилося далі з Колобком?)

«Створення «вінегрету» з казок». Суть цього методу полягає в тому, що події з різних казок переплітаються й розгалужуються за новим сюжетом. Цей метод принесе задоволення дитині від фантазування засобами слова. Наприклад: дати дитині конкретних героїв з різних казок, кожного разу нових ( у вигляді малюнків чи слів)

Аглютинація (від грецького - склеювання) - поєднання непоєднуваних частин, якостей в одне ціле (Кентавр).

Аналогія - створення нового за схожістю з відомим. Суть аналогії в тому, що будується образ, який чимось нагадує реально існуючу річ, живий організм.

Акцентування - підкреслення, загострення окремих ознак. Так художник малює карикатуру, дружній шарж. Він знаходить в обличчі, фігурі неповторні, притаманні тільки їй особливості, і підсилює їх, загострює.

Реконструкція - створення образів уяви, коли за певною частиною, ознакою, властивістю «домислюється» цілісний образ.

Під час навчання словотворчості доцільно ознайомити учнів з деякими прийомами розвитку творчої уяви засобами слова.

Під час складання учнями казок, віршів, загадок, потішок я пропоную такі прийоми:

«Біном фантазії». Новий образ може з'явитися, якщо взяти два слова, між якими є певна змістова дистанція. Це вимушено активізує уяву, а в результаті виходить єдине фантастичне ціле. В «біномі фантазії» слова використовуються не в їх звичайному значенні, а звільненими з мовного ряду, в якому вони звично фігурують. Наприклад, «шафа» і «собака». Ці слова можуть бути поєднані за допомогою прийменника: собака з шафою, шафа собаки, собака на шафі. Кожне з цих поєднань може слугувати основою для вигадування конкретних ситуацій, з яких утворюється казка.

«Фантастичні гіпотези». Ця техніка виражена у формі запитання:»Що було б, якби...?»

Складання творів-мініатюр за опорними словами та словосполученнями.

Оберіть будь-який набір опорних слів і словосполучень із запропонованих нижче; використовуючи їх, письмово складіть маленьке оповідання:

а) горобець, струмок, подих весни, бруньки, свіжість, добрий настрій.

  • дідусь, еліксир молодості, допомога, амфора, старовинна скринька.

Складання творів-описів на основі узагальнення особистих вражень, спостережень у природі.

- Під час екскурсії поспостерігайте за жителями лісу. Навчиться вдивлятися в кольори дерев, вслухатись у щебет пташок. Спробуйте передати словами звуки, фарби, дотики.

- Знайдіть у парку найкрасивіший листочок. Розкажіть, чому саме його ви виділили серед інших, чим він особливий.

- Опишіть, яким ви уявляєте місто майбутнього, (завдання для 1-2кл.)

- Складіть письмовий твір-опис на одну із запропонованих тем:

а) краса зимового лісу

б) веселі хмаринки

в) замріяна берізка

г) що можна побачити з мого вікна?

Придумування казок.

- Створіть власну казку-кальку з будь-якої відомої казки. Для цього необхідно звести основні сюжетні лінії відомої казки до отримання абстрактної схеми. Потім цю схему необхідно інтерпретувати по-новому, тобто символи «одягти в одежу» нових образів.

- Переплетіть події різних казок та створіть власну оригінальну казку, використовуючи техніку «вінегрет із казок».

Складання віршів.

- Складіть маленький вірш-небилицю, використовуючи техніку створення лімерика (узагальненої нісенітниці).

- Спробуйте створити віршик-метафору, в якому замальовується певний об'єкт природи, (соснова хвоїнка у воді, метелик на троянді, світлячки у ночі, місяць за хмарою). Використання цих завдань та ігор у навчанні сприяють розвитку не тільки уяви і літературних здібностей, вони дають змогу забезпечити розвиток особистості дитини.

Свої перші творчі спроби мої учні почали із складання загадок. Спочатку вони булі різні за формою, але розкривали суть явища чи предмета. Учням ця робота подобалась, і ми часто виконували такі завдання на уроках читання, природознавства, під час уроків мислення на природі. Загадка найбільше зацікавлює дітей, коли вона стає відправним моментом для бесіди про тварину чи подію або явище, для того, щоб учні здогадалися, яку нову тему вивчатимуть, щоб закріпити словникові слова, для логічних вправ.

Отже в будь-якому випадку загадка на уроці допомагає справі виховання і мислення дітей. Тільки загадкою можна навчити дітей висловлювати свою думку та фантазію.

Загадки можна складати:

-за описом, розглядаючи сам предмет чи його ілюстрацію та складаючи опис згідно з планом;

-за аналогією, розглянувши і проаналізувавши подану загадку, скласти аналогічну вже про інше.

Приклад:

- І в огні не горить, і в воді не тоне (Лід)

- І по небу літає, і на землю падає (Хмара)

-за темою (весняна тематика: про струмочок, сонечко, підсніжник)

-із поданим словом (прикметником — червоний)

Приклад:

- Червоний, кругленький

Для соусу добренький (Помідор)

Приклад:

- Не риба, а плаває,

Не листок, а зелена (Жаба)

Алгоритм складання загадки:

1. Уважно розгляньте предмет (чи пригадайте явище).

2. Опишіть його за планом:

а) предмет (форма, колір, смак, запах, дотик);

б) явище (позитивне чи негативне, для чого воно? Коли відбувається?);

в) тварина (рослина) — (назва, розмір, форма. Колір, дотик, де живе, що їсть, користь).

3. Зробить висновок про суттєві особливості предмета.

4. За висновком складіть загадку.

На уроках читання та мови діти не тільки вчаться складати загадки і відгадувати їх, а й працюють над скоромовками, завдяки яким прищеплюється увага і повага до кожного вимовленого звука, слова, до якості і чистоти мовлення.

Цінність скоромовок в тому, що вони потребують певних зусиль і сприяють виробленню дикції, правильної артикуляції, а це підвищує культуру усного мовлення. Скоромовки можна використовувати на різних етапах уроків української та російської мови, читання.

Методика заучування і роботи зі скоромовкою:

1. Вчитель промовляє 2 рази повільно та чітко, інтонує потрібний звук.

2. Аналіз звукового складу, визначення звука, що повторюється у кожному слові.

3. Повільне повторення учнями (3 – 4 рази).

4. Хорове промовляння повільно та чітко (3 – 4 рази).

5. Хорове промовляння швидко та голосно.

6. Читання у різних варіантах:

— схвильовано — із захопленням

— радісно — здивовано

7. Читання скоромовки на одному подиху.

На уроках можна не тільки працювати зі скоромовками, але й навчатися складати їх.

Складати скоромовки можна таким чином:

1. Добором рими до слова

- Котилася апельсинка,

                    А за нею — мандаринка.

                  2.      Добором спільнокореневих слів

               - Телефон зателефонував телефонові

         3. Добором слів з повторюваними звуками

- Зозулясті, попелясті,

Сіли курочки горласті

                  4.  Добором слів із звуковими парами:

- В дощ шукав у лісі гриб

          Й захворів тепер на грип.

     5. Добором важкомовних слів

- Радіопередачі ми слухали на дачі

     6. Поданою темою (Про осінь)

- Осінь листя фарбувала

Хмара сонечко сховала.

      7. За аналогією

                   - Бігли коні під мостами

                     З золотими копитами.

                     їхали горбами

                    З золотими обідками.

     8. Із даним словом (риба)

- Риба, рибуся, рибалюся,

 Я зловить тебе боюся.

Щоб сформувати яскраву особистість, людину демократичного світогляду, слід з перших кроків навчання привчати дітей до творчої діяльності, до уміння робити вибір. Отже, творча робота зі словом — це і методичний засіб, що робить навчання цікавим, і дійова виховна сила. Учителю треба вміти використовувати на уроках ті моменти, які спонукають учнів до творчості. Це може бути окремий художній твір, вражаючі факти із життя конкретної людини, стосунки між людьми, казки, пісні, незвичайні ситуації, природні явища чи просто святковий настрій.

 

 

Висновки

Застосування технології розвитку критичного мислення на уроках української мови у початкових класах створює додаткову мотивацію до навчання, вивчення краси українського слова. Учні ефективініше засвоюють матеріал, тому що це їм цікаво. Системне формування творчих та пізнавальних здібностей учнів з використанням технології розвитку критичного мислення призводить до того, що усі учні навчаються самостійно вчитися, критично мислити, використовувати набуті знання у повсякденному мовленні та житті. Бо саме початкова ланка є фундаментом формування критичного мислення як пріоритетного напрямку розвитку комунікативної компетентності сучасної особистості.

 

Список використаних джерел

1. Вукіна Н. В. Критичне мислення : як цього навчати /Н. В. Вукіна, Н. П. Дементієвська. – Х. : “Основа”, 2007. – 108 с.

2. Кроуфорд А. Технології розвитку критичного мислення учнів /А.Кроуфорд, В. Саул, С. Метьюз, Д. Макінстер; [наук. ред., передм.О.І.Пометун]. – К. : Плеяда, 2006. – 220 с.

3. Пометун О.І., Пироженко Л. В. та ін. Сучасний урок. Інтерактивні технології навчання: Наук.-метод. посіб. /За ред. О. І. Пометун. – К.І.А.С.К., 2003. – 192 с.

4. Формування критичного мислення на уроках мови : монографія /В.Ф.Дороз, Л. Я. Романова, О. Б. Ярова, В. А. Нищета, Г. А. Удовиченко;

передмова К. О. Баханова [за заг. ред. В. Ф. Дороз]. – К. : “Освіта України”,

2008. – 336 с.

 

5. Ярош Г.О., Седова Н.М. Сучасний урок у початковій школі. 33 уроки з використанням технології розвитку критичного мислення. – Х.: Основа, 2005. – 240 с.

Категорія: Доповіді та виступи | Додав: Оля (20.11.2018) | Автор: Дездеревич Ольга Анатоліївна E
Переглядів: 4 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]